- примітність
- -ності, ж.Абстр. ім. до примітний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
примітність
Смотреть что такое "примітність" в других словарях:
примітність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
примітивність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
примітивність — ності, ж. Якість і властивість за знач. примітивний … Український тлумачний словник
примітливість — вості, ж. Абстр. ім. до примітливий … Український тлумачний словник
примітивність — [прием іти/ўн іс т ] нос т і, ор. н іс т у … Орфоепічний словник української мови
приміряти — I прим іряти див. приміряти. II примір яти я/ю, я/єш і примі/рювати, юю, юєш, недок., приміря/ти, я/ю, я/єш і примі/рити, рю, риш, док., перех. 1) Прикладати що небудь до когось, чогось, визначаючи відповідність за розміром. || Прикладати що… … Український тлумачний словник
приміщення — я, с. 1) Будівля, квартира чи окрема кімната, в якій поміщається хто , що небудь, яка використовується для чогось. Складське приміщення. •• Воло/ге примі/щення приміщення, в якому пара або конденсована волога виділяється лише короткочасно в… … Український тлумачний словник
примітив — а, ч. 1) Те, що відзначається низьким або початковим ступенем розвитку. || Те, що відзначається збідненістю, поверховістю. || Елемент, що його не можна розкласти на більш прості форми. •• Приміти/в вве/дення спец. елементарна сукупність даних,… … Український тлумачний словник
примітливий — а, е, розм. Який має властивість примічати; спостережливий … Український тлумачний словник
примітивізм — у, ч. 1) Низький або початковий ступінь розвитку чого небудь. || Низький рівень виконання; недосконалість. 2) Спрощення, збіднення чого небудь. || Тенденція стилізації під твір, що належить до ранньої стадії розвитку культури. 3) Напрям в… … Український тлумачний словник
